Де берізки одбігли від гаю,
Де за вільхами вітер приліг,
Я з тобою ожин назбираю,
Дивних ягід моєї землі.
У село повернемося пізно,
Знову гляне цікавість з воріт
І шумітиме спогадом ліс нам,
У роздоллі росистих доріг.
Не шукайте ви люди провини
І не будьте матусю сумні.
Наші руки скололи ожини,
Ну а губи обвітрила ніч.
|