Де берізки одбігли від гаю,
Де за вільхами вітер приліг,
Я з тобою ожин назбираю,    
Дивних ягід моєї землі.      


У село повернемося пізно,
Знову гляне цікавість з воріт
І шумітиме спогадом ліс нам,  
У роздоллі росистих доріг.  


Не шукайте ви люди провини
І не будьте матусю сумні.
Наші руки скололи ожини,      
Ну а губи обвітрила ніч.       

www.ruminus.ru