Чому так плаче скрипка в скрипаля? 
Чому цей плач так серце моє крає? 
До щему мою душу спопеля 
І холодом усе єство проймає. 
Бо як болять в мені її жалі 
За тим чого ніколи не вернути, 
А падо-лист кружля мов журавлі 
Якого не спинити, не збагнути. 
приспів 
Скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай 
Ніжно, щиро як кохана – промовляй 
Своїм співом моє серце – звеселяй 
Скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай, грай. 

Із року в рік той жаль мене пройма 
Душа болить і не знайдеться слова 
Хоч білить скроні подихом зима 
Та в серці квітне ніжна твоя мова. 
Чому-ж мені далася ти взнаки, 
Що із лиця сльозу утерти мушу 
Тобі одній несу через роки 
Свою любов, свою бентежну душу. 
приспів 

програш 
приспів 2р.