Чому так плаче скрипка в скрипаля?
Чому цей плач так серце моє крає?
До щему мою душу спопеля
І холодом усе єство проймає.
Бо як болять в мені її жалі
За тим чого ніколи не вернути,
А падо-лист кружля мов журавлі
Якого не спинити, не збагнути.
приспів
Скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай
Ніжно, щиро як кохана – промовляй
Своїм співом моє серце – звеселяй
Скрипко моя – любко моя, грай, грай, грай, грай.
Із року в рік той жаль мене пройма
Душа болить і не знайдеться слова
Хоч білить скроні подихом зима
Та в серці квітне ніжна твоя мова.
Чому-ж мені далася ти взнаки,
Що із лиця сльозу утерти мушу
Тобі одній несу через роки
Свою любов, свою бентежну душу.
приспів
програш
приспів 2р.
Ссылка на минусовку: