У нічному небі золоте відерце,
Задивився місяць в лісове озерце,
Очерету списи шелестіли грізно,
Одиноким душам навіть в небі тісно

Закохався місяць в королеву квітів,
Закохавсь одразу сам і не помітив,
У його обіймах лілія цвіла,
І зпливали ночі як вода з весла

Милувався ніжний чистотою ліній,
Де таку цнотливість ще знайдеш як  в лілій,
Він чекав даремно ніжності й тепла,
Квітка ще тугіше пелюстки звела

Модуляція

Соловїні ночі пристрастю палили,
Танув блідий місяць не було вже сили,
Загубилось в небі золоте відерце,
Мала вроду квітка не було в ній серця

Перший куплет повтор