У нічному небі золоте відерце,
Задивився місяць в лісове озерце,
Очерету списи шелестіли грізно,
Одиноким душам навіть в небі тісно
Закохався місяць в королеву квітів,
Закохавсь одразу сам і не помітив,
У його обіймах лілія цвіла,
І зпливали ночі як вода з весла
Милувався ніжний чистотою ліній,
Де таку цнотливість ще знайдеш як в лілій,
Він чекав даремно ніжності й тепла,
Квітка ще тугіше пелюстки звела
Модуляція
Соловїні ночі пристрастю палили,
Танув блідий місяць не було вже сили,
Загубилось в небі золоте відерце,
Мала вроду квітка не було в ній серця
Перший куплет повтор
Ссылка на минусовку: