День зачинив своi синi дверцята,
И над колискою схилиться мати:
- Спи, мiй соколику, спи, мiй синочок…
Спи, мое сонечко, спи…
Поруч я, поруч, тебе я зiгрiю,
Наче осяяну зорями мрiю,
Спи, моя квiточка, спи, мiй синочок,
Спи, мое сонечко, спи…
Пр:
Я бажаю тобi, немовля,
Чтоб для тебе розквiтла земля,
Шлю розмаi веснянi – для тебе,
И уквiтчане зорями небо
Щоб Пречиста тебе сберегла,
Щоб могутнii крила дала,
Щоб цвiли волошковi поля –
Я бажаю тобi, немовля…
Будуть для тебе коханi долонi,
Снiв оксамити й жагуче безсоння,
Все ще попереду – радiсть и скрута…
Спи, мое сонечко, спи…
Як би хотiла я серце вiддати,
Тiльки б тобi тоi скрути не знати,
Щоб не дивилась тривога у вiчi…
Спи, мое сонечко, спи…
Пр:
Я бажаю тобi, немовля,
Чтоб для тебе розквiтла земля,
Шлю розмаi веснянi – для тебе,
И уквiтчане зорями небо;
Щоб Пречиста тебе сберегла,
Щоб могутнii крила дала,
Щоб цвiли волошковi поля –
Я бажаю тобi, немовля…
Ссылка на минусовку: