1
скiльки лыт мены судилось по землi ходити
як зозуля накувала так i буду жить
i якщо осудять люди значить винна буду
тiльки серцю не накажеш розлюбить
пр.
а берiзка наречена
прихилилася до клена
i з твоiх очей зелених
пламенить душа моя
i як сонце в синiм небi
шепочу сама до себе
що його любить не треба
забуваю люди я
2
скiльки мама не казала як не говорила
стережись очей зелених бо вiд них печаль
тiльки я про все забула як його зустрiла
i серденько загубила в тих очах
пр

www.ruminus.ru