Так довго ми з тобою разом,
А сказано мало.
Так пусто, і зима за вікном,
Враз літа нестало.

Нестримні почуття,
Несказані слова,
Змарновані роки,
І поміж ними — ми. 

ПРИСПІВ: 
Білим-білим кольором сни.
Чорним-чорним кольором я і ти.
Білим-білим снігом мете зима,
Де ходимо ми.

Скажи мені хоч декілька слів
Я й досі чекаю.
Такого з нас ніхто не хотів,
Я біль відчуваю.

Ми й досі не самі,
Та люди як чужі.
Зруйновані мости,
А поміж ними — ми.

www.ruminus.ru