Ні снігів, ні зір, не голубить зір,
Жодна квітка мов би не було.
Раптом серед віт в тиху ніч розквіт
Перший сніг мов лебедя крило.

Це не яблуні цвіт – не май,
Це не пізній бузок, це знай.
Нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий. 

Скільки довгих днів він без нас білів
В небі синім з поза давніх літ,
І нарешті ось стріти довелось,
Знову нам біліє поміж віт.

www.ruminus.ru