Дощi багрянi листопаду,
Полинний присмак на губах.
Я звала радiсть на пораду,
Але пришла чомусь журба.
Та дайте, я ще раз напьюся
Iз чашi дивної пори.
Вже вiдлетiли бiлi гуси,
Забравши лiта кольори.
Припев:
Листопад, листопад, давня згадка у словi,
Як прощальна сльоза, як вiдлуння любовi.
Листопад, листопад, я тобi не дозволю
Прилетiвши у сад замести мою долю.
I ти, закутаний в багрянцi,
Не вiдгукнеш - не вiдгукнусь.
У листопадовому танцi
Ми загубилися чомусь.
З останнiми листками саду
Вiддаленiли я i ти
Дощi багрянi листопаду
Вже нас не можуть вiднайти.
Припев (2 рази):
Листопад, листопад, давня згадка у словi,
Як прощальна сльоза, як вiдлуння любовi.
Листопад, листопад, я тобi не дозволю
Прилетiвши у сад замести мою долю.
Ссылка на минусовку: