Ой, журавко, журавко,
Чого кричиш зпоранко?

– Ой як мєнє не кричать,
Як високо не літать?

Десь у мене мамка є,
Вона мене згадує.

Вона ж мене згадує,
Як вечерять сідає.

Як вечерять сідає,
Та й ложечки ще й дає.

Одна ложка лишня є,
Десь у мене дочка є.

Відбилась від роду,
Як той камінь у воду.

Упав камінь та й лежить,
На чужині гірко жить.

Не дай, Боже, умірать,
Та й нікому поховать.

www.ruminus.ru