Зоре моя вечірняя,  
Зійди над горою,  
Поговорим тихесенько  
В неволі з тобою. 
 
Розкажи, як за горою  
Сонечко сідає,  
Як у Дніпра веселочка  
Воду позичає.  

Як широка сокорина  
Віти розпустила...  
А над самою водою  
Верба похилилась;  

Аж по воді розіслала  
Зеленії віти,  
А на вітах гойдаються  
Нехрещені діти.

www.ruminus.ru