Тече вода каламутна,
Мила моя чомусь смутна.
Я не смутна, лиш сердита
Через тебе-м з ночі бита.
Била мене мама з ночі
За Йванові карі очі,
Ще й казала - буде бити
Щоби Йванка не любити.
А я Йванка так любую
Де ся стріну - там цілую.
Ой Іванку, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.
Мамцю моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за неньком,
Як я тепер за Іванком.
Тобі було добре, мати
Між своїми вибирати
Ти любила мого ненька
Я люблю чужого Йванка.
Тече вода коло села,
А дівчина вже весела:
Любилися, кохалися -
Через рочок побралися. |