Нiч яка мiсячна, зоряна ясная, 
Видно, хоч голки збирай. 
Вийди, коханая, працею зморена, 
Хоч на хвилиночку в гай. 
Вийди, коханая, працею зморена, 
Хоч на хвилиночку в гай. 

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною 
I над панами я пан, 
Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею\ 
Стелеться полем туман. \2р

Небо незмiряне всипане зорями, 
Що то за Божа краса. 
Перлами ясними ген пiд тополями \
Грає краплиста роса.\ 2р

Ти не лякайся, що нiженьки босiї 
Вмочиш в холодну росу, 
Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки \
Сам на руках віднесу. \2р

Ти не лякайся, що змерзнеш лебідонько, 
Тепло нi вiтру, нi хмар. 
Я пригорну тебе до свого серденька, 
А воно палке, мов жар. 
Я пригорну тебе до свого серденька, 
А воно палке, мов жар.