Я чекав тебе наче дива,
Наче спраглий води.
Мені мавкою ти приснилась,
Де згубила сліди.
Ти як едельвейс білосніжний,
Що дивує весь світ,
Промінь сонця і тиха ніжність,
Тихий радості цвіт.
Пр:
О знов приснись,
Марія, Марія,Марія...
З легенд колись
Образ твій я ніжний вимріяв.
Марія...
А пісень твоїх ніжні чари,
Ти мов пісня сама.
Зорепадом летиш у хмари
І згасаєш сама.
Пр: |
Версия для печати
