Я слухаю мелодію пісенну
Вона мене в минуле поверта,
Я згадую ті зустрічі щоденні,
Чарівні, не повернуті літа.
Стару платівку із знайомим шумом,
Прокручує старенький патефон,
Я згадую із радістю і сумом,
І згадка ця, бере мене в полон.
На дворі впали сутінки вечірні,
І повний місяць грається з вікном,
Свої кидає промінці чарівні,
На стіл, де мій стоїть бокал з вином.
Згадались ті жагучі поцілунки,
Квітуча мить солодкого життя,
І долі незліченні подарунки,
Що привели мене до самоття