Є любов весела, є любов сумна,
І така щаслива, ніжна й чарівна.
Як по Світу люди – так і я іду,
Для життя кохання – вірю, що знайду.

       ПР:
Дівчина з Мукачева – ти така одна,
Що розхвилювала серденько до дна.
Через тебе, дівчино, лагідно мені,
Грають, як веселка, музикою дні.

Хоч і не підступна ти колись була,
Все ж таки вразливо погляд провела,
Мою оцінила юності красу,
І тепер неспокій я в собі несу.

       ПР:
Дівчина з Мукачева – ти така одна,
Що розхвилювала серденько до дна.
Через тебе, дівчино, лагідно мені,
Грають, як веселка, музикою дні.

Є в думках надія, знаю, не пуста,
Буду припадати, цілувать вуста.
Небо Закарпаття до ніг прихилю, 
Розкажу, кохана, як тебе люблю.

       ПР:
Дівчина з Мукачева – ти така одна,
Що розхвилювала серденько до дна.
Через тебе, дівчино, лагідно мені,
Грають, як веселка, музикою дні.
       ПР:
Дівчина з Мукачева – ти така одна,
Що розхвилювала серденько до дна.
Через тебе, дівчино, лагідно мені,
Грають, як веселка, музикою дні.
       ПР:
Дівчина з Мукачева – ти така одна,
Що розхвилювала серденько до дна.
Через тебе, дівчино, лагідно мені,
Грають, як веселка, музикою дні.