На світанку сина сповивала мати
В час, коли про долю зорі лебедять.
Глянь, моя дитино, через Україну,
Через нашу хату вже качки летять.
На світанку сину нашептала мати:
Під Чумацьким шляхом чумаченьки сплять.
Встань моя дитино, через Україну,
Через нашу хату вже качки летять.
На світанку, сину, буду наслухати,
Коли в небі синім крила зашумлять.
Прилітай, дитино, через Україну,
Через нашу хату вже качки летять.
На світанку, сину, важко не діждати,
А ще важче в ночі очі видивлять.
Не блукай, дитино! Через Україну,
Через нашу хату вже качки летять
|