1. Їхав козак степом попід хутірцем,
Зустрів дівчиноньку, вербове гільце.
Дівчинонько люба, гарна, як весна,
Дай-же мені руку, стань мені жона.

2. Не піду, козаче, навіть і не клич,
Бо твій батько вітер, мати темна ніч.
Рідний братце коник, що іде у світ,
А сестриця бурка, от і весь твій рід.

Приспів:
Вибиває в полі вітер гопака,
Ой, нелегка доля, доля козака.
Вибиває в полі вітер гопака,
Ой, нелегка доля, доля козака.

Програш.

3. Не піду козаче, ти і не проси,
Щоб не змарнувати ніжної краси.
Бо життя з тобою, гірке, як полинь,
Адже твоя хата, у степу курінь.

Приспів:

Програш.

4. В козака багатство, люлька та кисет,
А ще гостра шабля, та й ото і все.
Милий мій козаче, весняний розмай,
Зичу тобі щастя, з богом, прощавай.
Милий мій козаче, весняний розмай,
Зичу тобі щастя, з богом, прощавай.

Приспів

Програш.

Приспів