Їхав козак степом по під хутірцем
Зустрів дівчиноньку – вербове гільце.
Дівчинонько люба, гарна як весна
Дай же мені руку, стань мені жона.

Не піду козаче навіть і не клич,
Бо твій батько вітер, мати темна ніч,
Рідний брат твій  коник, що несе у світ
Та сестриця бурка - ось і весь твій рід.

Приспів:
Витинає в полі вітер гопака
Ой не легка доля, доля козака,
Витинає в полі вітер гопака -
Ой не легка доля  доля козака.

Не піду козаче ти і не проси
Щоб не змарнувати ніжної краси,
Бо життя з тобою гірке, як полин
Адже твоя хата у степу курінь.

 приспів:
В козака багатство люлька та кисет,
А ще й гостра шабля та ото і все,
Милий мій козаче – весняний розмай
Зичу тобі щастя - з Богом прощавай.