Ми зустрілись навесні, де каштани зацвіли,
І не знав я, що полюбиш ти мене, То ж скажи, скажи мені, звідки в тебе чари ті, Що назавжди полонила ти мене.
Я пригадую собі очі сині чарівні,
Волошкові, що сподобались мені. Серцем лину я туди, в ті квітучії сади, І кричу:„ моє кохання, підожди"
Ти приснилася мені у весільному вбранні, У весільному вбранні - навесні.
То ж прийди, прийди хоч раз в цей весняний ніжний час,
Бо без тебе я зів'яну у журбі. |