А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив!
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала:

"Іди, іди, Якове, з хати,
Бо на печі батько та мати,
А в запічку батькові діти,
Ніде тебе, Якове, діти".

Не пішов же Яків додому
Та заліз у хижку в солому,
А собаки гавкати стали,
Поки батько й мати не встали.

Наробили галасу діти
Так, що нудно в хаті сидіти,
Я забрала раки у миску,
Сама пішла спати у хижку.

Коли туди й батько приходять
І у мисці раки знаходять:
"Хто з тобою тут женихався
І хто приніс раки? Признайся!".

Поки мене батько питався,
А мій Яків з хижки убрався —
Через тин та через городи,
Наробивши батькові шкоди.

"Не приходь же, Якове, ніччю,
Бо буде сторожа під піччю...
Мене батько й мати все лають,
А що тебе ніяк не піймають..."