Літнім снігом замело акації,
Літнім снігом білосніжним цвітом,
У коханні думала зізнатися
Я серед акацій теплим літом.
Серед всього раю неземного
Я душі відкрию таємницю,
Що бентежить серце знов і знову,
І чому вночі мені не спиться.

Приспів:
Ти мій неспокій, ти моя доля,
Став світ без тебе немов неволя.
Мені без тебе життя не має,   |
Любов у небі між нас кружляє. | (2)

Загляну в твої озера - очі,
А на дні їх відповідь - признання,
Що приходить в сни мої дівочі,
Як акацій цвіт п‘янке кохання.
Я візьму твоє лице в долоні,
Зацілую ніжно твої очі,
Дві душі у радості в полоні,
А навкруг - акацій білі ночі.

Приспів.

Ти мій неспокій, ти моя доля,
Став світ без тебе немов неволя.
Мені без тебе життя не має,
Любов у небі між нас...

Приспів.