«Волошки» - пісенний варіант (чоловічий)

Слова: Ярослав Ткачівський

Пригадай оті волошки, сині квіти,
Як волосся тобі пестив ніжно вітер,
Як за  обрій п’яну ніч тверезив ранок…ніжний ранок
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Як за обрій п’яну ніч тверезив ранок…ніжний ранок
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Що сподобав тебе інший, я не проти, я не проти,
То ж навіщо на весілля мене просиш?
Що сподобав тебе інший, я не проти, я не проти,
То ж навіщо на весілля мене просиш?

програш

Я прийду, мов не болить душа нітрошки,
І в дарунок принесу тобі волошки.
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оті волошки, сині квіти.
А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти,
Пригадай оті волошки, наші квіти.

Йдеш, заплакана, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене тобі сльози ніжно витре.
Чистий блиск твоїх очей і срібні сльози, наші сльози
А між нами заметілі і морози.
Чистий блиск твоїх очей і срібні сльози, наші сльози
А між нами заметілі і морози.

Пригадай оті волошки, сині квіти,
Як волосся тобі ніжно пестив  вітер,
Як за  обрій п’яну ніч тверезив ранок... ніжний ранок
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Як за  обрій п’яну ніч тверезив ранок... ніжний ранок
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Я прийду, мов не болить душа нітрошки,
І врочисто принесу тобі волошки.
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оті волошки, сині квіти.
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оті волошки, наші квіти.

  *  *  *
"Волошки" - пісенний варіант (жіночий)

Пригадай оці волошки, наші квіти
Як волосся тобі ніжно пестив вітер,
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок,
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок,
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло як розлука,
З того часу, як сплелися наші руки,
Ти сподобав собі іншу я не проти
Та навіщо на весілля мене просиш?
Ти сподобав собі іншу я не проти
Та навіщо на весілля мене просиш?

програш

Я прийду, мов не болить мене нітрошки
І врочисто принесу тобі волошки.
Чистий цвіт твоїх очей і дрібні сльози,
Вже між нами заметілі і морози.
Чистий цвіт твоїх очей і дрібні сльози,
Вже між нами заметілі і морози.

Йдеш заплакана до шлюбу, віє вітер,
Він за мене ніжно сльози тобі витре.
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оці волошки, наші квіти
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оці волошки, наші квіти

Пригадай оці волошки, наші квіти
Як волосся тобі ніжно пестив вітер,
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок,
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок,
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

програш

А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оці волошки, наші квіти
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай оці волошки, наші квіти

   *  *  *
"Волошки" - Оригінал (авторський варіант)

Пригадай собі волошки, наші квіти,
як твоє волосся пестив ніжний вітер...
Вів зо обрій п'яну ніч тверезий ранок.
Все минуло… залишилась в серці рана.

Все минуло, все було, як постріл з лука,
а стріла ще й досі в серці- біль розлуки.
Під вінець ідеш ти з іншим - я не проти.
Та навіщо на весілля мене просиш?

Не покажу свого болю анітрошки.
На весілля принесу тобі волошки.
Сріблом впали з твоїх вій гарячі сльози.
Вже між нами заметілі і морози.

Йдеш заплакана до шлюбу, віє вітер,
він за мене тобі сльози ніжно витер.
А як будуть синьоокі в тебе діти -
пригадай собі волошки, наші квіти...