Їхав козак за Дунай,
 Сказав:- Дівчино, прощай!
 Ти, конику вороненький,
 Неси та гуляй! 

 —Постій, постій, козаче,
 Твоя дівчина плаче,
 Як ти мене покидаєш, —
 Тільки подумай!
 —Постій, постій, козаче,
 Твоя дівчина плаче,
 Як ти мене покидаєш, —
 Тільки подумай! 

 —Білих ручок не ламай,
 Ясних очок не стирай,
 Мене з війни зі славою
 К собі ожидай! 

 —Не хочу я нічого,
 Тільки тебе одного,
 Ти будь здоров, мій миленький,
 А все пропадай!
 —Не хочу я нічого,
 Тільки тебе одного,
 Ти будь здоров, мій миленький,
 А все пропадай!