Ішов гуцул з полонини а гуцулка з бані,
Посідали край дороги тай роблять свідання.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
А що теє за свідання, як нема що їсти,
Виліз гуцул на гуцулку, тай не може злізти.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Програш
Приїзджали трактори, гуцула знімати,
Гуцул кричить, гірко плаче, не хоче злізати.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Усі хлопці оженились, а я в листопаді,
Візьму собі таку жінку, щоб широка ззаді.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Програш
Ой якби я теє мав, що дівчата мають,
Я б повісив на паркані, нехай хлопці грають.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Ішла баба через міст, напали собаки,
Розірвали їй спідницю до самої спини.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Програш
Ішла баба через кладку, тай задерла ногу,
Гуцул думав то ікона, помолився Богу.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Як вмирала стара баба, стала всіх питати,
Чи я буду на тім світі ще комусь давати?
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Програш
Ой дівчата дівчатоньки не дайте умерти,
Я вам буду за бугая до самої смерті.
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу.
Програш
Приспів:
Дай кума, дай кума, хіба тобі шкода?
А я тобі восени виорю города.
Виорю, виорю, тай ще заволочу,
Дай кума, дай кума, коли я захочу. |