За щастям, примарним, в дорогу далеку,
У мареві раннім, як в вирій лелека,
Пускаєшся в мандри, тамуючи подих,
Блукаєш туманами... і не знаходиш...

А щастя в туманах
Шукати не треба,
Воно ж невблаганне
Лежить просто неба.
Лежить просто неба
Воно споконвіку,
Чекає на тебе, 
А ти не помітив...

За море, добути скарбів несказанних,
Стежками забутими, знову у мандри
Тебе, на край світу, богатство поманить,
Спочатку осліпить, а потім обманить...

За морем богатства 
Шукати не треба,
Воно ж під ногами
Лежить просто неба.
Лежить просто неба
Воно споконвіку,
Чекає на тебе,
А ти не помітив..

Тяжкої години взираєш у гору,
Очікуєш дива і молишся Богу.
Ось-ось і здається зоря запалає,
Серденько так б'ється, а дива немає...

А дива чекати
Від неба не треба,
Воно споконвіку
Завжди поруч тебе.
Завжди поруч тебе
Воно споконвіку,
А ти не помітив,
А ти не помітив...