Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала ти до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною.
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Ти понесла своє серце скрипалю.
Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна.
І не знала, що ця музика чарівна
Не для тебе, а для іншої луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала ти до болю
Молодого, молодого скрипаля... |