Дитинство наше радісним було
 Та раптом відзвеніло й відцвіло,
 Злетіло тихо в сині небеса
 І, мабуть, не повернеться назад.

 Приспів:
 Зачекай, моє дитинство! Зачекай!
 Не спіши летіти у далекий край!
 Наче птаха, білі крилоньки згорни,
 Щоб по довше ми лишалися дітьми! (ост 2 рядки – 2)

 А я кричу дитинству: "Зупинись!"
 А я його благаю: "Повернись!"
 Воно сміється лагідно мені:
 Я повернусь до тебе уві сні...

 Приспів

 Все далі в небі зірка осяйна,
 Мені завжди світитиме вона,
 Від лиха берегтиме у житті,
 Освятить всі дороги і путі.

 Приспів (2)