Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а |