Не журися моя нене, що калина відцвіла.
Ти одна така у мене ясноока й чарівна.
Русі коси посивіли і летять твої літа. 
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.

Не журися моя нене, що за обрієм дощі.
Відшумлять зелені клени, буде радість у душі.
Русі коси посивіли і летять твої літа, 
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.

Твої скроні білі стали і летять твої літа.
Тільки ти для мене момо, будеш вічно молода.