Похилилася верба коло хати
Зажурилася в сльозах стара мати
Виглядає із доріг своїх діток
Трьох синів,трьох голубів теплим літом.
П-р
Три дороги у житті ,три весни
В серці матері навік три сини
Повертайте в отчий дім ви завжди
І до матері прийдіть три сини
Як ішли у світ мої три синочки
посадили у дворі три дубочки
Зеленіються дуби,пахне м"ята
Повертаються сини,йдуть до хати.
Ой сини,мої сини,соколята.
Як я рада вас усіх обійняти
Плаче мати,а в душі пісня лине
Бо святою є любов материна.
Цілувала,обіймала,раділа
На щасливу долю благословила
Трьох синів ростила вік стара мати
Щоб онуків дочекалась плекати. |