Відчуваю нестриманий погляд
Міста спогадів наших думок
Ми ковтали повітря єдина
Щоб залишитись вмісті у двох
Натискаю на гальма в надії
Потяг спиниться можна зійти
Приховаю свої я падіння
Щоб ставати і далі іти

В поглядів море я лиш незнайомець
Втомлене місто шумить над прибоєм
Відверто ми кажем що хочемо бути
У місті де мрії ми можем відчути

Я твій голос впізнаю з мільйону
Я твій голос відчую крізь лід
Я від дотику твого холону
І без тями дивлюсь тобі в слід

Натискаєш на гальма в надії
Не спрацює і ми летимо
Нам до неба залишились милі
А до мрії лише тільки крок