Сум скрипаля

Я чула, як плакала скрипка,
І кожна на скрипці струна
Немов одинока лебідка,
Співала так сумно вона.
А вітер, ховаючи сльози,
Розносив мелодію ту…
Ранкові збиваючи роси,
Підспівував він скрипалю.

Приспів:
Чом, скрипалю, гра сумна?
Чом болить твоя душа?
Не сумуй, а посміхнись!
Все забудеться колись.

Я тугу твою розгадаю,
Дощами ввійду в твої сни.
Захочеш – я пташкою стану,
Щоб вдалеч твій біль віднести.