Не залишай…(Не залишай мене коли цвітуть сади)

слова:   Микола Янченко
музика:  Микола Янченко
О. Дейлик, Тетяна Денисюк

Дощ весілля нам святив
І здавалось назавжди -
Ти моє кохання, ти,
І п‘яніли я і ти.

Та скінчилося вино
І погіркло полином.
Може сном воно було?
Ніжним, добрим сном.
Ні-жни-м сно-м…

Не залишай мене коли цвітуть сади
І пахнуть квіти навесні в зелен-розмаї,
Коли так хочеться кохання як води.
Такого чистого, як роси на світанні.

Одна любов була у мене.
Іншої нема.
Не гріло літо нас зелене –
Прийшла зима.

Закрила холодом кохання
(Й) від сина батькове тепло.
Хай бог простить мої страждання
Й те, що в нас було, те,  що  було…

Не залишай мене коли цвітуть сади
І пахнуть квіти навесні в зелен-розмаї,
Коли так хочеться кохання як води.
Такого чистого, як роси на світанні.

Сті‘льки промайнуло літ –
Сліз і радості було...
Щастя до моїх воріт
Не прилетіло, не прийшло.

Одна я всі роки була,
А ти блукав у світі тім.
Тебе простити я змогла,
А ти забув дорогу в дім.

соло (ммм..ммм..ммм)

Не залишай мене коли цвітуть сади
І пахнуть квіти навесні в зелен-розмаї,
Коли так хочеться кохання як води.
Такого чистого, як роси на світанні…

соло (ммм..ммм..ммм)