Проводжала мати сина у солдати,
Проводжала мати сина у солдати,              |
Молоду невістку - в поле жито жати.          | (2)

Йди ти, невістко, в поле жито жати,
Йди ти, невістко, в поле жито жати           |
Та й не повертайся до моєї хати.             | (2)

Вона жала, жала, жала-вижинала,
Вона жала, жала, жала-вижинала,              |
Поки до світ сонця тополиной стала.          | (2)

Прийшов син до хати: "Здраствуй, рідна мати,
Прийшов син до хати: "Здраствуй, рідна мати, |
Що ж то за туполя, стоїтъ серед поля?"       | (2)

Не питай ти, сину, про тою причину,
Не питай ти, сину, про тою причину,          |
Бери в руки топор, рубай тополину.           | (2)

Первий раз ударив - вона похилилась,
Первий раз ударив - вона похилилась,         |
Другий раз ударив - вона попросилась.        | (2)

Не рубай, козаче, я ж - твоя дружина,
Не рубай, козаче, я ж - твоя дружина,        |
На верху у листях спить твоя дитина.         | (2)

Бросив козак топор, обняв тополину,
Бросив козак топор, обняв тополину,          |
Обняв тополину, цілував дитину.              | (2)

Мати ж моя, мати, що ж ти наробила,
Мати ж моя, мати, що ж ти наробила,          |
Ти ж мене з сім'єю навік розлучила?..