Святої Лаври віщий дзвін
 Зайти до Храму кличе він.
 Спомин ластівки крило,
 Летить туди, що відбуло.

 Думки і давнішні жалі |
 Схилитись просять до землі, | (2)
 Згадать, кого уже нема, |
 Хто жив на світі не дарма. |

 Приспів:
 Київська Лавра свята наша Мати, |
 Наша молитва в ранкову годину, | (2)
 Треба спинитися і постояти, |
 І помолитися за Україну. |

 Коли ми в радості й біді,
 Дзвонила Лавра і тоді.
 І через далі, через час
 Безцінний дзвін знаходив нас.

 Я чую Лаври Божий дзвін|
 Такий близький, натхненний він. | (2)
 Щоб день лихий нас обійшов, |
 Лунай печерський дзвон ізнов. |

 Приспів.