Дві пісеньки
Зустріла я дві пісеньки
Та й стала їх питати:
Яку із них послухати,
Яку із них співати?
Одна була веселою,
А друга сумувала:
Напевно, зла чаклунка її зачарувала.
Ла-ла-ла, ла-ла-ла,
ла-ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла.
Одна - усе сміялася,
А друга - все журилась.
Сумними оченятами
Услід мені дивилась.
Якби чарівну паличку
В руках своїх я мала,
Моя сумная пісенька
Веселою би стала.
Ла-ла-ла, ла-ла-ла,
ла-ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла.
А я не мала палички,
Не вміла чаклувати.
Узяла я дві пісеньки
Тай стала їх співати.
Одна була веселою,
А друга сумувала.
І я неначе в дзеркалі
Себе у ній впізнала.
Ла-ла-ла, ла-ла-ла,
ла-ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла. |