На краю села хатина,
Загляда в вікно смерека,
В тій хатині є дівчина,
Та до неї так далеко!
Приспів:
Ой, смереко!
Розкажи мені смереко,
Чом ти так ростеш далеко,
Чарівна моя смереко.
Вийди мила до потічку,
Бачити тебе я мушу,
Ти запала мені в серце,
Полонила й мою душу.
Приспів.
Вийшла чічка до потічку,
Побачила свого друга,
Але з ним не говорила,
Бо на серці в неї туга.
Приспів.
Кароока чарівничка,
Із потічка воду брала,
Усміхнулася до мене,
Й тихим голосом сказала:
Приспів.
Вже Карпати осінь вкрила,
Полонину всю залила,
Кароока чарівничко,
Чим ти мене полонила.
Приспів. |