– Продай, милий, сиві бички,
Купи мені черевички,
Бо я панського роду,
Не ходила боса зроду!
Гей, гей, гей, гей!
Не ходила боса зроду!

Як став милий продавати
Та на милу купувати –
Нічим в хаті запалити,
Ніщо дітям ізварити!
Гей, гей, гей, гей!
Ніщо дітям ізварити!

Пішов милий на гору,
Найшов хомут і дугу,
Притягає додому,
Затягає на милу!
Гей, гей, гей, гей!
Затягає на милу!

– Ой ти, мила-чорноброва,
Поїдемо в ліс по дрова.
Тпру, стій, моя люба,
Прив’яжу тебе до дуба!
Гей, гей, гей, гей!
Прив’яжу тебе до дуба!

Ой став милий дров рубати
Та на сонце поглядати,
А сонечко вже не рано,
А йому ще тих дров мало!
Гей, гей, гей, гей!
А йому ще тих дров мало!

Іде милий під гору,
Вдарив милу по чолу:
– Гов, помалу, чорноброва,
Перевернеш мені дрова!
Гей, гей, гей, гей! –
Перевернеш мені дрова!

Продай, милий, черевички,
Купи собі сиві бички,
Бо я панського роду,
Не ходила в возі зроду!
Гей, гей, гей, гей!
Не ходила в возі зроду!