Знов зозулі голос чуты в лісі,
Ластівкы гніздечко звылы в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Приспiв:
Всюды буйно квітне черемшына,
Мов до шлюбу вбралася калына,
Вівчаря в садочку,
В тыхому куточку
Жде дівчына, жде.
Вже за обрiй сонечко сідає...
З полоныны їй вiвчар спiває:
“Я прыйду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару."
Приспiв: той же
Йшла вона в садок повз осокоры,
Задывылась на высокі горы,
Де з беріз спадають чысті росы,
Цвіт калыны прыколола в косы.
Приспiв: той же
Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п?ють холодну воду,
У садочку вівчаря стрічає
Дівчынонька, що його кохає. |