Пробачте, що так пізно зацвіло
Кохання, що ніколи не судилось,
Бо наше щастя болем відійшло
І білим снігом коси замело
Що було в мріях наших – не здійснилось.

ПРИСПІВ 2р.
Я вечорами думаю про Вас,
У мріях пригортаю Ваші руки
І знаю, промайнув кохання час,
Але не вірю в гіркоту розлуки.

І не дзвоніть, і світ – п’янкий роман
Самотності присвячувать не треба
Що було – пам’ятаєм тільки ми
І двох сердець щасливі голуби
Не полетять високо, аж до неба.

ПРИСПІВ 2р.
Програш
Модуляція (+1)

Дивлюсь на світ крізь стомлене вікно
Забутого кохання тінь шукаю.
Немає. Все, мов марево пройшло,
Лиш сумно дощ сльозинками за склом
Мені щось нашептав, про що – не знаю.

ПРИСПІВ 2р.