Проснеться з вітерцем тепло не скоро,
Не скоро скресне лід між берегів
Та я до тебе лину через гору
Не в силах вже чекати до весни.
Скажи навіщо спокій мій забрала?
Навіщо увійшла у мої сни?
І на прощання тихо прошептала
Що «Любий, прочекай аж до весни».

Приспів: 2р.
Прийду до тебе коли рікою лід зійде,
Як замаїться листом зелений гай.
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай.

Так довго через зиму ще чекати,
Так довго сподіватися весни.
А як би я хотів тебе обняти,
Твою русяву косу розплести.
Чогось весна горами довго блудить.
Надовго заблукала в мої сни.
Ти тільки глянь – зима вже сили губить
Ти тільки, моя люба, підожди.

Приспів: 2р.
Модуляція (+2)
Програш
Приспів: 2р.