Холодом віє зимовим, вже осінь минає
Сумно під ноги падуть пожовтілі листи
Ти невернешся, та серце моє все чекає
В памяті сумно гортаю забуті сліди
Згадую те як з Тобою недавно гуляли
Наче у нас все навколо буяло, цвіло
Клени і квіти Тобі про кохання шептали
Сонце тоді дарувало весняне тепло
Приспів:
Осінь, чому жовтий лист Тихо падає з неба
Осінь, чому листопад навіває дощі
Осінь, морозом не вій на волосся, нетреба
Осінь, чому невблаганна на світі лиш Ти
Може вернеться колись заблукале кохання
І посміхнеться Тобі, чи мені - всеодно;
Осінь пожовклим листом лиш кивне напрощання
І перекрутить в очах романтичне кіно
І розійдуться стежки, посивілі морозом
Цитри зима намалює на моїм вікні
Тільки чому, коли дивлюся я Твоє фото
Ніжно і сумно всміхнеться з альбому мені |