Жив-був самотній артист
Бог дарував йому хист
Квіти, любов і вино-все, що у нього було
Як він людей чарував, рідную пісню співав
Із дівич-ночей і мрій, звуків і нот чародій

пр. Де твоя, де твоя, де блукаюча зоря
Де твоя, де твоя, де співаюча душа
Де твоя, де твоя, де кохаюча журба
Де твоя, де твоя, де чекаюча земля

Сивий співочий артист сіє в чужині свій хист
Ген-десь за морем в раю долю шукає свою
Скільки вже весен і літ стигне розлук білий цвіт
Квіти, любов і вино-все в незабудь відійшло .