З роду-племені — ми щирі люди,
Бо любов'ю затуляли гнів.
Вірних друзів ми сердечно любим
І не проклинаєм ворогів.

З роду-племені ми роботящі,
З роду-племені ми сівачі.
І від щастя, від земного щастя,
Ми знайдемо згублені ключі.

Приспів:
Благословенна будь, вкраїнська хато,
Що гріє наші душі, нашу плоть.
Ні, вже ніхто не зможе відібрати
Те, що нам дав, навіки дав Господь.

З роду-племені в нас кров гаряча,
Брали шаблю ми не раз свою.
Недруг знає, лютий недруг бачив
Нашу силу в кревному бою.

Кривди ми напилися доволі,
Був наш край в руїні та вогні,
Та хто пастку ставить нашій волі —
Скажемо: не бути цьому. Ні!