Тихо над рiчкою, нiченька темная,
Спить зачарований лiс.
Нiжно шепоче вiн казку таємную,
Cумно зiтха верболiз.
Нiчка розсипала зорi срiблистiї -
Он вони в рiчцi на днi.
Плачуть берези по той бiк кудрявiї,
Здалека линуть пiснi.
Тихо над річкою, як зайде сонечко,
Тихо ні вітру ні хмар.
Ніжно шепочеться житнє колосячко,
Там де широкий наш лан.
Нiчка як матiнка, кличе працюючих
Сил набиратись ввi снi,
Лиш соловейко й дiвчата до пiвночi
Любi спiвають пiснi.
Що їм приснилось? - Щастя улюблене
В хвилях бурхливих життя,
Личенько дiвчини нiжно голублене,
Щирi її почуття. |