1.	Впали роси на покоси,
Засвітилися навколо.
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо.

2.	Згинуть роси як над світом
Сонечко зійде ласкаве.
Крапля крові самоцвітом
У його промінні стане

3.	Білі роси – то кохання,
Що живе лиш до світання.
Кров, що в серці не поблідла –
То любов правдива й світла.

www.ruminus.ru