Весна пробігла поміж нами, як у сні.
Перетворила все у казці
Нам шепотіли ясні зорі, тихий гай
Весна любов дарує тільки ти коха-гай.

Пр-в.
Моя душа ніколи не забуде...
Того дарунку, що весна дала-га.
Весни такої не було й не буде
Коли нас доленька звела.

Пр-ш.
Я чую знову дотик твоїх ніжних рук
І губ медових щиру ласку....

Мені нагадує про тебе кожен звук
І серце знов палає від солодких му-гук.
Пр-в.                        
Пр-ш.

Пролине тепле літо й осінь золота-га.
Зима повіє холодами...

Пташиним співом знов повернеться весна,
Але не та, що за вікном тоді цвіла-га.

Пр-в.                   
Пр-ш.               
Пр-в.

Коли нас доленька звела.\2р.